Від оргазму до маразму

"Шо воно?" - перепитувала героїня культового серіалу 80-90-х "Альф" Рахель Охмонек українськими вустами Олекси Негребецького. А журнал "Перець" колись таким діячам присвятив рубрику "Страшне перо не в гусака"...

Поразка збірної України від англійців в заключному матчі групового турніру Євро-2012 викликала слинавий шквал шизофренічно-маразматичних емоцій в цілої когорти футбольних демагогів. Інтернет-середовище засмітили розмаїтими картинками з закликом ледь не вбити угорського рефері Віктора Кашшаї, а найбільш сміливі й агресивні клавіатурні бійці кинулися шурувати на сторінці судді в "Фейсбуку" гнівні пости й погрози. Хоча це дрібниці в порівнянні з відрами того лайна, яким зараз поливають мадяра й наставника української збірної Блохіна збирачі футбольних вершків від журналістики й псевдоспеціалісти. Не обійшли увагою теми "скандального" голу Марко Девіча навіть славні працівники парламентської ниви.

Першим був, звісно, Віктор Леоненко. Ще після матчу з Францією він навішав українським гравцям ярликів, розкритикував Блохіна й поставив на цій команді хрест. Але ми не про те. Леоненка тричі називали кращим футболістом України. З його думкою можна погоджуватися чи ні, але до неї варто прислуховуватися. Мова про інших "фахівців".

"У нас є національна збірна, але нема головного тренера" - агресивно видає на "общєпонятном" зі студії "Першого національного" заступник генерального директора НТКУ Міхаїл Метревелі. Шановний пан ввжає, що Блохін має відповісти за не тих, на його думку, центральноного й лівого оборонців, за не того нападника. Натяк цілком зрозумілий. Людина, котра зовсім нещодавно переїхала з Донецька до Києва, обурюється, чому тренер не ставив Кучера, Шевчука, Селезньова й Ракицького в перших двох матчах.

В принципі, щось схоже ми вже чули. Перед матчем з англійцями наставник "Шахтаря" Мірча Луческу злостився, мовляв, чому в складі збірної України грає відразу п"ять виконавців з української "команди номер два". При цьому румунський містер не забув пригадати, що воротар П"ятов, якому Блохін єдиним з гірників довіряв місце в основі в перших двох матчах, кілька разів врятував команду в поєдинку з Францією й взагалі був одним з кращих на полі. Що ж, цікаво було б запитати думку пана Луческу про гру П"ятова після матчу з англійцями, де голкіпер допустив помилку, котра дозволила Руні забити єдиний у матчі гол.

Зрештою, Луческу можна зрозуміти. Не дарма ж кажуть, що своє болото нахвалює кожна жаба. Повернемося до Метревелі. Неспроста, бо він обіцяв, що не зможе заснути доти, доки Блохін не пояснить своїх рішень й взагалі не подасть у відставку. В таких випадках п"ють снодійні препарати. Якщо ж серйозно, то цікаво, сей видатний метр журналістики справді вірить, що будь у складі інші гравці, українська збірна мала б шанси виграти у Франції та Англії? Й що такого видатного є у Шевчукові, Кучері чи Ракицькому, щоб вони могли впливати на результат матчу з топ-збірними кардинально. Тим паче, що невдалою гру Хачеріді чи Селіна не назвеш. Як і Михалика в перших двох матчах.

Йдемо далі. "Думаю, на вибір Блохіна кому грати сильно впливає Суркіс. Ну для чого збірній України Артем Мілевський? Вчора мав грати Воронін. Але аж ніяк не постійний відвідувач нічних клубів Мілевський. Ну а Марко Девіч герой вечора. Сильно відіграв, забив гол. Вразило те, як він співав гімн. Вважаю його більшим українцем, ніж половину нашої збірної" - то вже белькотання тернопільского дитячого тренера Беднарчука.

Інший "експерт" з того ж міста з прізвищем Філіп в тій же гуморесці видає: "Не зрозумів, правда, вчорашніх дій Блохіна. Для чого міняти Девіча? Для чого тримати весь матч Мілевського? Чому на заміні всю гру відсиділи Назаренко і Воронін? На лівому фланзі варто було ставити Шевчука, він досвідченіший і більше допомагає при атаках. Ну і Гусєв не повинен грати правого захисника. Блохін це зрозумів у другому таймі, коли випустив Бутка. Хотілося побачити у грі Євгена Селезньова".

По-перше, Назаренко на заміну таки виходив. То так, про слова. По-друге, хто ви такі, шановні "експерти", щоби публічно поганити людину, яка ні мало – ні багато, вивела українську збірну на чемпіонат світу й зробила її чвертьфіналістом мундіалю? Чи, може, ви грали у футбол бодай на добротному українському рівні? Куди там! Першість центральної бані, якщо висловлюватися образно… По-друге, раз ви тренери, то, будьте добрі, представте своїх вихованців. Тільки не з числа тих безликих, що вештаються поміж клубами першої й другої ліг, а тих, що бодай ввжажалися кандидатами у збірну. Таких нема. З уродженців Тернопілля в національній збірній за всю історію зіграли лише нинішній суддя Ігор Покидько й Григорій Ярмаш. Обоє своє футбольне становлення з дитячих років проходили в Києві.

Тернопільська ДЮСШ, директором якої донедавна був Філіп, вважається, мабуть, найбільш непродуктивною з точки зору підготовки висококласних футболістів в Україні. Самого ж Філіпа нещодавно місцева влада з ганьбою прибрала з керівної посади. Більше того, проти екс-директора за торгівлю молодими футболістами й привласнення отриманих коштів обіцяли відкрити кримінальну справу. Втім, справу спустили на гальмах й ось, маємо – новий демагог, котрий ще й має совість відкривати писок на Блохіна. Звісно, на цю маячню можна було б не звертати уваги через містечковість оратора. Однак "аналітику" передрукувало безліч всеукраїнських сайтів…

Разом з тим, за Блохіна можна не хвилюватися. Він в образу себе не дасть як і не буде шукати виправдань в очах дилетантів. Угорцеві Віктору Кашшаї важче. Мало того, що через недолугість помічника не вдасться попрацювати на вирішальних матчах чемпіонату Європи, так ще й в Україні клинуть так, що хоч до бабки біжи, щоб не зіпсули карми. То за умови, що упередженості в діях угорської бригади в цілому й Кашшаї зокрема не було навіть близько. Українці, очевидно, так звикли бути в ролі пригноблених, що категорично відмовляються помічати, що судді в тому ж матчі з Англією не помітили двох відвертих офсайдів у Мілевського. Зокрема в тому моменті, що призвів до голу Девіча. "Обозреватель" про це розповідав й проілюстрував ситуації красномовними фото.

"Вбили! Засудили!" - понатягавши шоломи на голови, кричать на кожному кутку. Думати ніхто не хоче. Навіть ті, кому теоретично за розумову роботу платять гроші. Ось відомий захисник Вітчизни невідомо від кого Юрій Кармазін видав з трибуни Верховної ради, що у вівторок "відбулося європейське шахрайство, прикрите прапором збірної Англії". У зв"язку з цим нардеп звернувся до представників УЄФА, вимагаючи анулювати підсумок матчу.

"В іншому випадку функціонери УЄФА назавжди стануть небажані в Україні" - лякає Кармазін. Коли розкидаєшся такими заявами, то вже виглядає не просто белькотанням від коментатора під час трансляції. Зрештою, нічого дивного нема. Українські депутати звикли згадувати словосполучення "вибіркове правосуддя" лише у випадках, коли вони в тому зацікавлені особисто. Зараз же, певен, 90 відсотків громадян проголосували б за те, щоб справу про суддівство матчу Україна – Англія розглядали в Печерському суді. Й не протестували б, якби на моменти з офсайдами Мілевського закрили очі, зате гол Девіча визнали правильним.

Цікавить інше. Якби Мілевський забив з трьох метрів головою, перебуваючи в очевидному положенні поза грою на 60-й хвилині, чи якби через дві хвилини зарахували гол Девіча, що б тоді мали говорити чи думати англійці? У них же вкрали чистий гол в 1/8-й фіналу чемпіонату світу-2010 в матчі з німцями. Через два роки ситуація могла б повторитися. У них же таких полум"яних "захисників Вітчизни" нема.

Хоча наших депутатів теж зрозуміти можна. Вартувало їм, бідолашним, пожалітися в пресі, що квитки на матчі Євро-2012 неймовірно дорогі, як питання вирішилося на державному рівні й за державний кошт. Завдяки цьому відбулося дивовижне єднання, коли непримеренні парламентські бійці переглядали футбольні баталії пліч-о-пліч, не дивлячись на партійну приналежність. Єдиний патріотичний порив, хоч картини малюй. Тепер, коли українська збірна вилетіла, халявних квиточків на матчі плей-офф може й не бути. Може, саме тому так бешкетує депутат Кармазін та його однодумці?