Польсько-російські пристрасті по-київськи. Фото

Кажуть, футбол об’єднує. В нашому випадку навколо національної збірної України справді об’єдналися усі чотири президенти, котрі разом відвідали дебютний матч команди Блохіна на Євро-2012 проти шведів. Десятки тисяч людей вболівали за українців у фан-зонах Києва, Львова, Донецька й Харкова. Й дарма, що метро в столиці Слобожанщини закрили рівно опівночі й вболівальникам доводилося добиратися додому пішки, на попутках чи на таксі. Перемога той негатив скрадає.

Варшавський пульс

Втім, в чомусь праві й ті, хто дотримується протилежної точки зору. Мовляв, футбол треба заборонити, бо він здатен посварити навіть найближчих людей лише через те, що вони, живучи в одному домі, можуть вболівати за різні команди. Коли ж в очному протистоянні сходяться країни-антагоністи, в місті проведення матчу сміливо можна вводити надзвичайний стан.

Протистояння Росії й Польщі з футбольної точки зору не можна назвати центральним навіть у груповому турнірі Євро-2012. Але через політичну складову до цього матчу була прикута надзвичайно велика увага. Градус напруги навколо цього матчу ріс ще до старту чемпіонату. Перший крок в цьому напрямку зробили поляки, попередивши наших північних сусідів, що в них на території заборонено використовувати совєцькі символи. Росіян з їх великодержавницьким характером це обурило, що їм хтось сміє вказувати, але попри погрози вони, за невеликими винятками, тримали себе в рамках. Грім пролунав за дві доби до поєдинку Польща – Росія. Фанати гостей обіцяли під час варшавського матчу запустити паперові літачки на фоні банера «Смоленськ», нагадуючи про авіакатастрофу 10 квітня 2010-го, котра забрала життя усієї польської еліти на чолі з президентом Лехом Качинським.

Здоровий ґлузд врешті переміг. Точніше, такого цинізму росіяни собі не дозволили. Не виключено, через те, що втрутилися спортивні керівники держави, котрі напередодні поєдинку зустрічалися з лідерами фан-угрупувань. Зі свого боку польська преса теж підігрівала інтерес до матчу, зображенням наставника Франтішека Смуди в формі офіцера «войска польского» натякаючи на катинську трагедію часів Другої світової війни, коли совєцькі енкаведисти вбили 40 тисяч польських військових.

12 червня 2012-го. День матчу настав. Навіть польський прем’єр Дональд Туск, якого кібіци страшенно ненавидять, розпочав засідання уряду специфічно – всі міністри підняли в гору біло-червоні «рози» й проскандували фанатський заряд в підтримку збірної.

Росіяни обклеїли Варшаву стікерами з совєцькою символікою і написами російською та польською – «Хозяїн вєрнулся». Кібіци увідповідь «прикрашали» будівлі надписами «Bij bolszewika».

За кілька годин до початку матчу, проіґнорувавши заборони, росіяни пішли по Варшаві багатотисячним маршем. Формально він був присвячений до Дня Росії, однак справжна місія лежить на поверхні. Не важко здогадатися, що тон зарядів був для господарів доволі образливим. Польські ультрас осторонь подій не залишилися. Десяток відчайдушних кібіців у масках забігли в колону й почали бійку. Далі – безліч дрібних сутичок між фанатами й поліцією, сльозогінний газ, кийки тощо. Згодом з’явилася інформація про смерть російського вболівальника, але підтвердження їй нема.

Так чи інакше, місцеві фанати завелися настільки, що почали позначати свою присутність використанням піротехніки у варшавській фан-зоні. Через те на вболівальницькій території польської столиці було не так людно, як зазвичай. Чимало людей полякалися й розбіглися дивитися поєдинок по домівках або ж у паби.

Київський спокій

Натомість у київській фан-зоні панував спокій. То за умови, що вболівальники з символікою Польщі й Росії почали сходитися ще до першого матчу п’ятого ігрового дня Євро-2012 між чехами та греками. Попервах одні інших не помічали. Аж ось двоє прихильників Росії років 40-45-ти підійшли до групи з трьох кібіців. З п’ятьма гальбами пива. На щоках у «гостей» були по різні боки прапорці Росії й республіки Аланії. Виходить, осетини. Вони вгостили майбутніх «суперників» пивом й дивилися з поляками весь перший тайм поєдинку Чехія – Греція. Кібіци вболівали за чехів, їхні нові знайомі – ні за кого. «Б’яло-червоні» фанати з Катовіце поставили росіянам пиво увідповідь, а по перерві почали гуртувати своїх земляків, аби підтримка Польщі виглядала цілісною. При цьому до поляків, аби сфотографуватися, підходило чимало росіян. Ті спокійно погоджувалися.

Коли гра розпочалася, польський острівок осіб зі ста розташувався метрах в десяти безпосередньо по центру великого екрана. Острівок, бо навколо було кілька сотень росіян. Втім, вели вони себе мирно, обойма їхніх зарядів обмежувалася скандуваннями «Росія» та «Росія вперед». З поляками за їхню збірну вболівало чимало українців, кілька шведів та чехів. Вболівальник з Катовіц, до слова, спершу обережно поставився до символіки львівських «Карпат». «У Львові нас не дуже люблять, - каже. – Хоча місто там прекрасне. Я дуже люблю туди їздити». Втім, переконавшись, що то свої карпатівці, поляк почав спілкування з черкащанином. Говорили про Петлюру й Бандеру. Сперечалися, але в цілому згоджувалися один з одним. Севастополець Роман називає себе великим патріотом України, а за Польщу вболіває, бо дуже поважає гравця свого рідного клубу Маріуша Левандовскі.

Польсько-українське «До бою, Польска, до бою» й інші заряди звучали значно гучніше, ніж розпорошені російські скандування. Наприкінці матчу фанати виконали по черзі український й польський гімни, а потім разом затягнули «Україна й Польща разом». Крім того, кібіцам дуже зімпонувало класично львівське «Хто не скаче, той москаль». Одного разу вболівальник Росії, котрий стояв поруч, спробував видати увідповідь «Хто не скаче, той поляк», на що почув від веселого кібіца років 40-ка: «То скач». Росіянин знітився, а ті, хто вболівали за Польщу, розміялися. Власне, на тому провокації, якщо такі й були, вичерпалися.

Складна зав’язка

Хоча хто зна, як би розвивалися події, не зрівняй Якуб Блащиковскі в другому таймі відмінним обвідним ударом з лінії штрафного майданчика рахунок? Бо та внутрішня напруга, котра панувала у Варшаві, все ж передавалася й на Київ. Загалом, поляки продемонстрували дуже достойну гру й вже не допускали таких катастрофічних промахів в обороні, як у другому таймі стартового матчу з греками. Відчувалося, що велика стартова стартова перемога росіян над чехами трохи налякала їхніх суперників й змусила зосередити максимум уваги на обороні. Але, може, то й на краще. Зрештою, надзвичайну прискіпливість на сильних сторонах опонента продемонстрували й одні, й інші. Приміром, правий край поляків Піщек – Блащиковські вже не мав тої свободи, що в грі з греками, а нападник Роберт Левандовскі почав завдавати клопотів російській обороні лише наприкінці матчу, тоді, коли Березуцький та Іґнашевіч втомилися.

Загалом то був надзвичайно якісний матч, де з обох боків відчувалася боротьба тренерських думок. Не дивно, що в першому таймі небезпека воротам створювалася в основному після стандартів. Різниця лише в тому, що Малафеєв зумів відбити удар головою від центрбека Василевскі ногою, а Дзаґоєв після навісу Аршавіна зі штрафного пробив так, що Титонь зарадити був не в силі. Коли ж Блащиковскі на 57-й хвилині зрівняв рахунок, суперники стали діяти обережніше. Поляки виглядали агресивніше, але наступали з повнотою розуміння, наскільки добре росіяни контратакують. Тому й не справедливо, що поєдинок завершився нічиєю 1:1.

Росіян ця нічия однозначно задовольнила. У них чотири очки й вони продовжують лідирувати. Польща має два пункти й аби виходити до чвертьфіналу, зобов’язана в останньому турі перемагати Чехію. Чехи здобули три очки після перемоги на греками з рахунком 2:1. Долю цієї зустрічі, за великим рахунком, визначила мить, а ту мить обумовили обставини.

Після першого матчу проти поляків елліни втратили відразу двох основних центральних оборонців. Папастатопулос дискваліфікований через несправедливе вилучення, а Аврам Пападопулос отримав травму й вже поїхав додому, оскільки відновитися не зможе. Наставник греків Фернанду Сантуш закривав проблемну позицію, як міг. Проти чехів вийшли юний Кіріякос Пападопулос та досвідчений опорний хав Кацураніс. Поки вони один до одного притиралися, суперники розрізали центр оборони й відкрили рахунок. Один опорний хавбек Гюбшман дав передачу на хід, а інший – Їрачек – вийшов на неї на високій швидкості з глибини. Через три хвилини далася в знаки вже не ситуативна, а системна проблема греків у вигляді лівого оборонця Голебаса. В першому матчі з ним робили що хотіли Піщек з Блащиковським. З чехами ситуація була не такою катастрофічною, але вже на шостій хвилині Ґабре Сілассіє виконав з-під Голебаса передачу, яку замкнув Пілар.

Звісно, після такого удару греки довго приходили в себе. Настільки, що на куражі чехи могли збільшити рахунок. Змінилася ситуація по перерві, коли поле через проблему з ахіллесовим сухожиллям залишив лідер чеської збірної Томаш Росіцкі. Після матчу плеймейкер зізнається, що грав на одній нозі з 20-ї хвилини й був готовий так само провести другу половину. Однак, оскільки рахунок був 2:0, лікарі порадили поберегтися. В принципі, ця заміна вплинула на хід гри, бо чехи вже не мали такої домінації в середині поля. А позаду знову помилився Петер Чех. На нього під час передачі Самараса зліва набіг центрбек Сівок. Воротар розгубився й випустив м’яча з рук, дозволивши тим самим Ґекасу пробити по порожніх воротах. У греків, аби спасти гру, був майже тайм. Однак наступали підопічні Сантуша без вигадки, а помилок оборона суперників більше не допускала. З таким обмеженим атакувальним потенціалом Греції буде важко здобути потрібну для виходу в чвертьфінал перемогу над Росією.

Більше новин про Євро-2012 читайте тут.